Меню

Цінність контемплятивного монастиря

Згідно з нашою Конституцією, контемплятивні монастирі – це монастирі, відокремлені від світу, в яких сестри повністю віддаються спогляданню Бога, присвячуючись тільки Йому в усамітненні та тиші, у наполегливій молитві та щедрій покуті.

Наша Конституція про контемплятивне життя пише наступне: “На зразок Слова, що забажало жити у тиші Назарету упродовж тридцяти років, деякі з наших сестер посвячуються Йому, вибираючи контемплятивне життя. Вони хочуть віддаватися єдино необхідному, вони вибрали найкращу частку. “Яке цінне контемплятивне життя в очах Божих і в очах Церкви! Воно становить одну з найбільш фундаментальних структур Святої Церкви; воно було присутнє у всіх фазах її двотисячолітньої історії, завжди родюче у твердих чеснотах, завжди обдароване таємничою та могутньою привабливістю для найбільш піднесених та благородних душ”.

Саме вони перебувають в авангарді усіх апостольських справ, так як своїм життям молитви та покути дістають конечні ласки від Господа для спасіння багатьох душ: “Контемплятивні монастирі мають велике значення у наверненні душ своїми молитвами, покутами та внутрішніми випробуваннями, бо Господь саме через молитву посилає робітників на свою ниву, відкриває поганські душі, щоб почули Євангеліє, і породжує слово спасіння в їхніх серцях”. Наші монастирі контеплятивного життя повинні бути магнітом ласки Божої і громовідводом Його гніву. Дай Боже, щоб ми могли помножувати їх по усьому світі!” Слідуючи за Конституцією, Служебниці намагаються відкривати контемплятивні монастирі по всьому світі.

Життя контемплятивних сестер

Основне завдання контемплятивних сестер – свідчити про богопосвячене життя у тиші і молитві.

Контемплятивне життя досить стабільне і добре сплановане: молитви, час келії, навчання, ручна праця, рекреація, праця в саду і т.д.

Каже св. Павло: «Моліться без перерви» (1 Сол. 5, 17). Молитва є першим обов’язком кожної богопосвяченої особи, а особливо контемплятивної монахині, оскільки вона охоплює усе її життя. Шість годин на день контемплятивні сестри проводять у каплиці, де проходить літургійна молитва.

В усамітненні своєї келії, прихованої від світу, монахиня може пізнати себе, змінюватися і наслідувати нашого Господа. Під час перебування у келії сестра насамперед займається читанням Біблії, тобто розважанням Слова Божого, і духовним читанням, так само як і навчанням.

Більшу частину дня вони проводять у мовчанці. Кожного дня сестри мають дві години рекреації, коли дозволено говорити, протягом обіду і вечері. По неділях час спільноти трохи довший.

Для того, щоб полегшити власне утримання, монахині займаються ручною працею, за котру просять милостиню (шиють, вишивають, роблять вервиці, чотки). Як говорить Св. Бенедикт: “У певні проміжки часу брати повинні займатися ручною працею і в певний час – духовним читанням”.

Також сестри цього монастиря можуть займатися інтелектуальним апостолятом: перекладати чи редагувати книги, видавати чи розповсюджувати християнську літературу.

Щороку на Різдво наші контемплятивні сестри мають гарну традицію одягати Дитятко Ісуса в особливий спосіб і додають особливі молитви протягом цілого року відповідно до цього одягу. Наприклад, одного разу Ісус був одягнений як візантійський священик, і сестри молилися за священиків. Наступного року Ісус був одягнений як князь Володимир, оскільки того року святкувалося 1025 років хрещення Київської Русі. Одного року вони молилися особливо за Патріарха Святослава, його витривалість у вірі і святість.

Пошук