Меню

Що означає назва монастиря, “Свята Софія”?

Софія з грецької означає Божа Премудрість, тобто вказує на особу Ісуса Христа, Воплочену Божу Премудрість. Так був названий храм Святої Софії у Константинополі. Пізніше, у 1036-1037 роках князь Ярослав Мудрий побудував храм такої ж величі, як Константинопольський, і назвав його в честь Святої Софії, Божої Премудрості.

Існує ікона Софії Божої Премудрості. На ній зображена Богородиця з Воплоченим у Ній Сином Божим, Божою Премудрістю. Про Нього говориться у Книзі Приповідок 9, 1: “Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього”. Будинок – вказівка на Діву Марію, яка стала оселею Сина Божого.

Чому була вибрана ця назва?

Перш за все, це була пропозиція нашого Засновника, який хотів, щоб у назві було згадане таїнство Воплочення, головне для нашого Згромадження: Софія, Божа Премудрість – це Воплочений Син Божий.

Також ця назва пов’язана з заповітом нашого Патріарха Йосифа Сліпого, який так говорив про Собор Святої Софії у Римі: “Цей Собор залишаю вам як знак і символ знищених і збезчещених українських храмів Божих, між ними наших найважливіших свідків – соборів, свідків нашого прадідівського християнства, Святої Софії в Києві і Святого Юра у Львові! Нехай же цей Собор Святої Софії буде для вас знаком відродження й побудови нових храмів на Рідній Землі і заохотою до зведення храмів Божих в місцях вашого перебування!” Отже, Собор Святої Софії, згідно з Патріархом Йосифом Сліпим, має подвійне значення: оскільки носить ту саму назву, що Софія Київська,  символізує християнське коріння України і є символом незнищимості Божого храму.

Звідси, монастир сестер носить назву святої Софії, Божої Премудрості:

щоб вказати зв’язок з Софією Київською, символом могутньої християнської держави Київської Русі, великих християнських князів-реформаторів, традиції яких ми прагнемо продовжувати.

тому що свята Софія – символ “незнищимості Божого храму і заохота до розбудови нових храмів на рідній землі”. Коли Згромадження вирішувало, чи братися за величезну працю відродження монастиря у Бурштині, головний аргумент і одночасно поштовх до праці нам дав о. Буела, який сказав, що монастир у Бурштині – це символ великих діл Церкви і що його потрібно відбудувати, як знак того, що Церква живе і продовжує робити великі діла.

Головне намірення монастиря

Засновник вибрав для монастиря такий намір: молитися за те, щоб Церква могла дихати двома легенями: Східною і Західною. Іншими словами, щоб християни уміли жити дійсно католицьким духом, адже обряди – це символ багатства Церкви, а не причина розбрату.

Але також сестри молитимуться і приноситимуть жертву свого життя за всі намірення, про які ви їх проситимете.

Пошук